Науково-методична діяльність

Стаття в журнал "Джерело педагогічних інновацій"

Пошук шляхів розвитку цілісного гармонійного мислення учнів на ноосферному бінарному уроці

Максименко Н.О., Поддубна Ю.В., Великохутірська загальноосвітня школа

I-III ступенів Шевченківської районної ради, Харківська область, Україна

 

 

У статті розглядаються питання розвитку гармонійного цілісного мислення учнів на ноосферних бінарних уроках природничо-математичного циклу. Обгрунтовано доцільність проведення ноосферних бінарних уроків, їх значення у формуванні дитячого мислення та світогляду.

 

Ключові слова: ноосферний урок, бінарний урок, цілісність мислення, міжпредметні зв’язки.

 

Постановка проблеми

Одним з головних завдань освіти ХХІ століття є формування цілісної картини світу, відповідної сучасному рівню наукових знань. Водночас розширення простору знань, обсяг інформації, її багатопрофільність зробили очевидним той факт, що все знати  й уміти неможливо, проте можливе освоєння, оволодіння, знаходження істини через суміжні області, досягнення мети через суміжні знання.

Ідея міжпредметних зв'язків у педагогіці не нова, але в останні роки в світлі завдань всебічного розвитку особистості школяра та пошуку шляхів розвитку цілісного гармонійного мислення  набула принципово важливого значення.

Сьогодення ставить перед учителем завдання розкрити творчий потенціал кожного учня й навчити його здобувати знання самостійно.

В. І. Вернадський, передбачаючи бурхливий розвиток наук, відмічав, що вчені в майбутньому будуть об’єднуватися не за науками, а за проблемами.

Відсутність тісних взаємозв’язків у викладанні в школі основ наук або недостатнє їх здійснення призводить до того, що учні відокремлюють по­няття від предметів, не бачать у нау­ковому понятті всієї багатоманітнос­ті відображеної в ньому конкретної дійсності, не вміють застосовувати набуті знання з того чи іншого пред­мета під час вивчення іншого та на практиці.

Міжпредметні зв’язки в сучасній педагогіці – це не тільки один із засобів формування світогляду учнів, а й важливий фактор оптимізації та інтенсифікації навчального процесу. Під час вивчення предметів школярі не завжди сприймають навчальний матеріал у цілому, тому що не вміють використовувати знання з інших наук.

Всі галузі сучасної науки тісно зв'язані між собою, тому й шкільні навчальні предмети не можуть бути ізольованими один від одного.

Проблему підвищення якості освіти, розвитку самостійності та творчої активності учнів і підготовки їх до самостійного здобуття знань і творчої діяльності не можна повністю розв’язати без установлення цілісної картини світу на основі міжпредметних зв’язків у навчальному процесі.

З урахуванням інновацій у навчально-виховному процесі та з метою розвитку цілісного мислення учнів,  кращого засвоєння знань, формування вмінь і навичок актуальним є проведення ноосферних бінарних уроків. Адже такі уроки розвивають зацікавленість, вимагають глибшого пізнання предметів, розвивають творчі здібності учнів та приносять їм задоволення.

Мета статті: розкрити шляхи встановлення цілісного мислення учнів на ноосферному бінарному уроці.

 

Виклад основного матеріалу

Ноосферним бінарним урокам  притаманні значні педагогічні можливості: учні одержують багатогранні знання про об’єкт вивчення, у них формуються вміння переносити знання з однієї галузі в іншу, стимулюється аналітико-синтетична діяльність, формуються уміння аналізувати і порівнювати складні процеси і явища навколишнього світу, що забезпечує формування цілісного сприйняття дійсності як передумови формування наукового світогляду.

 Зміст декількох предме­тів формує цілісні знання, об’єднує спільною метою в межах уроку, допо­магає поєднати дітей, які віддають пе­реваги різним наукам і бувають пасив­ними на звичайних уроках.

Міжпредметність – це сучасний принцип навчання, що впливає на відбір і структуру навчального матеріалу, посилюючи системність знань учнів, активізує методи навчання, орієнтує на застосування комплексних форм організації навчання, забезпечуючи єдність навчально-виховного процесу.

 Предмети природничо-математичного циклу дають учням знання про живу і неживу природу, матеріальну єдність світу. Вивчення всіх навчальних предметів природничого циклу пов'язані з математикою. Математика дає учням систему знань і умінь, необхідних у повсякденному житті.

Ноосферні  бінарні уроки проводять не заради зовнішнього ефекту, а для систематизації знань, а також для того, щоб показати цілісність світу та паралельність предметів, є важливим етапом формування дитячого мислення. Психологічна і методична сумісність викладачів грає не останню роль у підготовці і проведенні ноосферного бінарного уроку, адже творчість двох педагогів переростає у творчий процес в учнів та формує в останніх креативну компетентність. У залежності від змісту програмного матеріалу кожен урок має свої особливості і не може будуватися по встановленому шаблоні. Важливим етапом підготовки ноосферного бінарного уроку є спільне, ретельне планування. Технологія передбачає обов’язкову підготовку з боку педагогів і займає багато часу. Ноосферні бінарні уроки досить складні у підготовці, але такий урок, проведений не заради зовнішнього ефекту, а для систематизації знань, формування переконань у зв’язності предметів, є важливим етапом у формуванні світогляду дитини про цілісну картину світу.

У нашій методичній скарбничці є розробки багатьох бінарних уроків та бінарних уроків проведених за біоадекватною методикою з предметів природничо-математичного циклу (математика і природознавство, хімія і алгебра, хімія і географія, біологія і геометрія та ін.).

З власного досвіду пропонуємо розробку ноосферного бінарного уроку з географії та хімії.                                                                                                

 Бінарний урок з географії та хімії  за біоадекватною методикою

Тема: Вода, її склад та фізичні властивості. Географічне положення, рельєф дна та клімат Тихого океану. Поширеність води у природі

Мета:

Навчальна: ознайомити учнів зі складом молекули води, її фізичними властивостями та поширенням у природі, сформувати в учнів систему знань про особливості географічного положення, будови дна, кліматичні пояси і  течії Тихого океану.

Розвивальна: формувати в учнів стійкі пізнавальні інтереси, стимулювати пізнавальну активність, розвивати інтелектуальну сферу дитини;  посилювати інтерес до географічних та хімічних знань; формувати вміння спостерігати, аналізувати, зіставляти, логічно мислити та  вміння грамотно формувати власні думки; розвивати навички застосування знань з географії та хімії.

Виховна: виховувати інтерес до вивчення хімії та географії, творчу активність, уважність; виховувати дбайливе  ставлення до природних багатств; сприяти природоохоронній та екологічній діяльності.

Обладнання: мультимедійний проектор, мультимедійна  презентація уроку,  відеофільм про Тихий океан, контурна карта «Тихий океан» релаксаційна музика, кольорові олівці,  вода, «зображення острова» (очікування від уроку), роздатковий дидактичний матеріал з географії, В.Ю.Пестушко, Г.Ш. Уварова. Географія, підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – Київ, «Генеза», 2015

Тип уроку:  Бінарний за біоадекватною методикою.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний: а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда. б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН. Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.

2. Репродуктивний.  Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання. Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, загадки.

5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв’язки: хімія, географія.

Основні поняття та терміни: географічне положення, будова дна, течії, кліматичні пояси, історія дослідження океану, структурна формула, водневий зв’язок, диполь.

Хід уроку

І.Організаційний етап

Епіграфи до уроку:

«Вода! Ти не просто необхідна для життя, ти і є саме життя!»

                                                                                        Антуан де Сент-Екзюпері

 

«Океан – це постійний рух, любов і вічне життя»

                                                                           Жюль Верн

 

 ІІ. Гармонізація простору. Створення кола єднання

Поетичне вітання (на фоні  шуму води). (Слайд 1)

Вчитель географії: Доброго дня, діти!

Вчитель хімії: Доброго дня всім присутнім!

Вчитель географії: Добрий день, Земле, Водо, Природо!

Вчитель хімії: Добрий день, Сонечко!

Вчитель географії:  Ви чуєте: вода, кругом вода?

Вчитель хімії:  У річці й у морі, в ставку й океані,

Вчитель географії:  В маленькій краплинці й у сивім тумані

Вчитель хімії:  В озерці, в криниці, в басейні, у крані

Вчитель географії:  І в організмі живому, звичайно.

(Слайд 2)

Вчитель хімії:    Вода – речовина, знайома з перших днів життя. Мабуть, нашу планету правильніше було б назвати планета Вода. З космосу наша Земля  виглядає дуже гарною: вона блакитна. Цього кольору надає їй саме вода. Кожна її крапля є дорогоцінним даром природи. «Джерелом життя» назвав воду італійський художник Леонардо да Вінчі.

Вчитель географії:  Давайте з вами візьмемось за руки, створимо «коло єднання» потиснемо один одному руки і передамо тепло своїх долонь та гарний настрій. Кожен із нас – це частиночка світу. Ми любимо себе. Ми любимо один одного і все, що нас оточує. Назвіть частинку природи, з якою ви себе асоціюєте, та скажіть, яке ваше призначення у світі природи.

Я – Сонце, даю всім енергію тепла і любові.

Я – Повітря, даю всім енергію сили.

Я – Земля, даю всім енергію добра.

Я – Рослина, даю всім енергію здоров’я.

Я – Вода, даю всім енергію життя.

Вчитель хімії: Тож подякуємо великим силам природи: Дякуємо великим силам Природи.

Вчитель географії: Ми поєдналися для роботи й можемо відправлятися в путь за новими знаннями!

ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель хімії: Діти, ви вже, напевно, здогадалися, що сьогодні на уроці мова йтиме про воду. Але подивимось ми на неї з хімічної та географічної точок зору. Отже, тема нашого уроку «Вода, її склад та фізичні властивості. Географічне положення, рельєф дна та клімат Тихого океану. Поширеність води у природі»  (Слайд 3)

(Запис теми уроку до зошита)

Вчитель географії: Діти, а зараз ми з вами перенесемося на один з найбільших острів Тихого океану Нову Гвінею. Для розквіту життя та буяння природи наповнимо його краплинками роси. Візьміть краплинки і напишіть свої очікування від уроку.

(діти записують свої думки, промовляють їх вголос, наповнюючи «острів» краплинками роси )

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

а) Сенсорно – моторний етап. (Слайд 4)

Релаксаційний текст (Під спокійний шум моря)

А зараз сядьте зручненько, закрийте очі, розслабте личко, руки,  шию, плечі, все тіло. Давайте подумки перенесемося з вами до унікального куточка нашої планети Тихого океану. Таємничий, мінливий, неосяжний – він хвилює душу, не залишає байдужим серце. Нас підхопила на свої хвилі найпотужніша течія Західних вітрів і понесла у безмежні простори океану. Волохаті водорості плавно колишуться в морських глибинах, плескаються великі та маленькі рибки. Як розкриті прозорі куполи пропливають поважні медузи, розповідаючи нам, що «Тихий океан займає  частину усієї земної поверхні, і є найбільшим, найглибшим та найтеплішим. Він омиває береги всіх материків, крім Африки. В його складі – 25 морів».

Цікавість і загадковість кличуть нас далі. Ось течія Західних вітрів опускає нас на дно океану. Яким різноманітним є рельєф: гірські хребти, рівнини, височини та улоговини.

Якими цікавими є скарби морських глибин! Різнобарвні корали рифів здаються квітучим садом, підводними клумбами. Поступово ми опускаємося все нижче і нижче. У Тихому океані розміщені більшість глибоководних жолобів. Ми наближаємося до найглибшого місця світового океану – Маріанського жолобу, глибина якого понад 11 км. Пропливаючи між яскраво-червоними та тигрово-смугастими рифами ми чуємо, що «Тихий океан займає  частину усієї земної поверхні, і є найбільшим, найглибшим та найтеплішим. Він омиває береги всіх материків, крім Африки. В його складі – 25 морів».

Як тут гарно!.. Але нам вже час повертатися до класу, на урок. Адже  ми тепер вже знаємо, що «Тихий океан займає  частину усієї земної поверхні, і є найбільшим, найглибшим та найтеплішим. Він омиває береги всіх материків, крім Африки. В його складі – 25 морів».

Дякуємо, тобі, течіє Західних вітрів за цікаву подорож і ті знання, котрі ти нам подарувала. Та нам час вже повертатися. Відчуйте прилив сил до рук і ніг. Відчуйте спину та плечі. Це нові сили наповнили вас! Посміхніться і глибоко вдихніть повітря. Відкриваємо очі і повертаємось до класу.

б) Символьний етап

1. Бесіда

Вчитель географії:  Яким ви уявили місце прогулянки?

Вчитель хімії:  Який настрій у вас був?

Вчитель географії:  Які кольори оточували вас?

Вчитель хімії:  Про що  вам розповідали під час подорожі?

Вчитель географії: - Які слова промовляли вам медузи, різнокольорові рифи, нанесіть їх на свій малюнок?

Вчитель хімії: Намалюйте той образ, який ви запам’ятали.

2. Створення образону

(діти малюють малюнок-образон, символічний малюнок – враження від віртуальної прогулянки в глибини Тихого океану, відповідають на запитання вчителів).

Показують образони один одному, вчителі демонструють свій образон. (Слайд 5)

Звертається увага на ключові нові слова уроку.

Вчитель географї: А щоб мати сили працювати далі скуштуйне нашої чудодійної цілющої водиці (учні п’ють воду).

IV.  Закріплення навчальної інформації

в) Логічний етап

Вчитель хімії:

1)    Розповідь вчителя  про склад молекули та фізичні властивості.

А) Будова молекули   (Слайд 6)

Кожна молекула води складається з одного атома Оксигену і двох атомів Гідрогену. З'єднуються вони в єдине ціле завдяки хімічним зв’язкам, які виникають між атомами. Зв’язки О-Н розміщені під кутом 104,5°, і це спричинює асиметричність структури і виникнення диполя. Що таке диполь і за яких умов молекула є диполем? Оскільки атом Оксигену є більш сильнішим, то він ці хімічні з’язки О-Н відтягує у свій бік. На атомах Гідрогену виникає частково позитивний заряд, а на атомах Оксигену частково негативний. І тому один полюс у води має заряд «+», а інший «-».
     

           Таким чином, кожна молекула води являє собою диполь. Особливість будови молекули визначає і характер зв'язку між сусідніми молекулами. Частково негативний атом Оксигену однієї молекули притягує атоми Гідрогену інших молекул. Між ними утворюються так звані водневі зв'язки. Кожна молекула води прагне зв'язатися подібним чином з чотирма своїми сусідками. (Слайд 7)

Водневі зв'язки, характерні для молекул води, визначають багато її властивостей. З'єднання між атомами Оксигену і Гідрогену володіють особливою міцністю, тобто для того, щоб їх розірвати, необхідно затратити значну кількість енергії. В результаті вода володіє високою температурою кипіння, а також плавлення і пароутворення. Серед подібних собі речовин вода - єдина речовина, присутня на Землі одночасно в трьох агрегатних станах.

Б) Фізичні властивості води

(Розповідь вчителя з елементами бесіди,

звертається увага на особливі властивості води)

-         Діти, які фізичні властивості води вам вже знайомі? (відповіді дітей)

(Слайд 8)

-         При температурі 0°С вода кристалізується, а при 100°С – перетворюється на пар. Це дає змогу спостерігати в домашніх умовах три стани, у яких перебуває вода: твердий, рідкий, газоподібний.

(Слайд 9)

-         Унікальною властивістю води є дуже висока прихована теплота випаро­вування і плавлення. Щоб випари­ти воду з чайника, потрібно в 5 разів більше тепла, ніж для її кип’ятіння. Яке значенш має ця властивість води для живих організмів, що її населяють? (Якби не властивість води повільно випаро­вуватися, то багато водойм улітку і пересихали)

(Слайд 10)

-         А геофізики довели, що Земля давно б охолола і перетворилась у         шматок каменю без жодних ознак життя, якщо б не вода.

(Слайд 11)

-         При замерзанні вода виділяє тепло і зігріває навколишнє повітря.

(Слайд 12)

-         Це властивість води також відіграє важливу роль у формуванні клімату нашої планети. Замерзання води в річках, озерах, морях в той же час не дозволяє переохолоджуватися повітрю в даній місцевості.

(Слайд 13)

-         Часто можна спостерігати, як птахи в сильний мороз гріються, сидячи на льоду.

-         Діти, тепер, знаючи аномальні влас­тивості води, ви можете легко відпо­вісти на наступне запитання: Чому в холодні ночі взимку в теплиці став­лять бочку з водою? (Замерзаючи, вода віддає багато тепла. 1 л води, що перетворюється на лід, може пі­дігріти на 1 °С 250 тисяч літрів по­вітря)

(Слайд 14)

-         І, нарешті, у води з усіх рідин найбіль­ший поверхневий натяг. Поверхня води завжди затягнута тонкою плів­кою з молекул. По ній, як по підло­зі, бігають комахи водомірки й на­віть тропічні ящірки — василиски.  Явище поверхневого натягу виникає тому, що у поверхні води менше молекул, ніж усередині і вони, прагнучи покрити всю рідину, створюють міцно натягнуту поверхневу плівку за рахунок водневих зв'язків між молекулами води на поверхні рідини.   

 

Фізкультхвилинка (Слайд 15)

Добре те, що сонце світить! (підняти руки вгору)

Добре те, що вітер віє! (відтворити рухи коливання дерев від вітру)

Добре те, що ось цей ліс (присісти)

Разом з нами ріс і ріс (повільно підводитися)

Добре те, що в нашій річці («хвилька» руками)

Чиста, не брудна вода! (долоньками горизонтальні кола)

І мене яскраве сонце після школи обійма! (міцно обійняти себе)

Добре гратися надворі! (стрибки на місці)

Добре вчитися у школі! (руки перед собою як за партою)

Добре плавати в ставку! (рухи ніби пливеш «брасом»)

Добре те, що я живу! (показати на себе, потім підвести руки вгору і підстрибнути)

Вчитель географії:

Вода є предметом вивчення багатьох наук. Володимир Іванович Вернадський писав: «Вода стоїть окремо в історії нашої планети».

(Слайд 16)

 Ми знаємо, що вода – джерело життя на нашій планеті і займає ¾ всієї поверхні. Велика частина   її міститься у водах океанів. А найбільшим із них є Тихий океан.

(Слайд 17)

1)    Географічне положення, клімат Тихого океану. Тихий океан ще називають Великим. Океан охоплює майже таку саму територію, як усі інші океани, разом узяті. На його площі – 178,7 млн км2 – вільно розмістилися б усі материки і при цьому залишилося б місце ще для однієї Африки.

(Слайд 18)

Тихий океан лежить майже в усіх географічних поясах Землі, за винятком арктичного. Центральні області океану лежать в екваторіальному поясі, а сам екватор поділяє океан приблизно на дві частини. Тому на північ і на південь від екватора природа Тихого океану подібна. Водночас у західній і східній частинах одного й того самого географічного поясу природа океану помітно відрізняється.

(Слайд 19)

Ці відмінності зумовлені, зокрема, морськими течіями: найпотужнішою течією не лише Тихого, а й усього Світового океану – течією Західних Вітрів,  яка є південного гілкою велетенського колообігу морських течій, у якому беруть участь також Перуанська і Південна Пасатна течії. Усі вони відповідно до циркуляції повітря рухаються проти годинникової стрілки.

Одна з найпотужніших теплих течій Тихого океану - Куросіо. Температура води на поверхні води коливається від +12 до +28оС, тому ця течія робить клімат японського узбережжя теплішим. Течія Куросіо разом з Каліфорнійською і північною Пасатною течіями утворюють величезний колообіг морських течій у північному тропічному поясі. Водні маси в цьому коло обігові течій під впливом циркуляції повітря рухаються за годинниковою стрілкою.

(Слайд 20)

Води Тихого океану є джерелом життя на планеті. Вони включені в кругообіг води в природі. Випаровуючись з поверхні океану, вода переходить в газоподібний стан, захоплюється повітряними масами, конденсується, переходить у рідкий стан і повертається у вигляді опадів.

(Слайд 21)

В крайніх північних і південних широтах можемо спостерігати воду океану у  вигляді криги та айсбергів.

 

2)    Історія відкриття та освоєння океану. Рельєф дна Тихого океану.

(Слайд 22)

Тихий океан – Великий.

Він Магелланом ще відкритий.

Це Магеллан як відкривав,

Тихим сам його назвав.

Так, саме португалець Ф. Магеллан під час своєї навколосвітньої подорожі у 1519-1521р.р. перший перетнув  невідомий водний простір. Оскільки погода під час плавання сприяла мандрівникам, Магеллан назвав його Тихим.

(Слайд 23)

Англійський мореплавець Джеймс Кук у 1768-1771 роках відкрив у Тихому океані багато островів. У всіх його експедиціях брали участь природознавці, які зібрали великий науковий матеріал.

(Слайд 24)

Наприкінці 1880-х років водні маси Тихого океану в його північній частині вивчав наш співвітчизник – адмірал і вчений С.О.Макаров.

(Слайд 25)

На початку 1930-х років англійське науково-дослідне судно «Дискавері-ІІ» виявило на дні Тихого океану серединно-океанічний хребет,

(Слайд 26)

який поділяють на дві частини: Південнотихоокеанське та Східнотихоокеанське підняття.

 Продовжуючи вивчати рельєф дна Тихого океану, 1957 року радянське судно «Вітязь» виявило найглибшу ділянку не лише Тихого, а й Світового океану – Маріанський жолоб (глибина 11 022м).

(Слайд 27)

На дні Тихого океану є величезні гірські хребти та рівнини, височини та улоговини. Така різноманітність форм рельєфу дна океану тісно пов’язана з особливостями будови земної кори.

Ложе океану - це переважно хвилясто-горбиста рівнина.

(Слайд 28)

Серед найбільших можна виділити Східну, Південну, Центральну  улоговини та улоговину Беллінсгаузена.

Верхівки численних підводних гір, що на дні Тихого океану, нерідко здіймаються над водною поверхнею у вигляді островів. Найбільші з материкових островів – Нова Гвінея та острови Нової Зеландії. Багато в Тихому океані й вулканічних островів, що з’явилися внаслідок неодноразових вивержень підводних вулканів. Такими, зокрема, є Гавайські острови.

(Слайд 29)

У теплих водах екваторіального і тропічного поясів Тихого океану на глибині близько 50 м підводні гори населяють коралові поліпи – безхребетні дрібні морські тварини. Відмираючи, вони залишають свої міцні вапнякові скелети, що із часом накопичуються і утворюють коралові острови - атоли.

 

3)    Вправа «Пальчики»

(Слайд 30)

(учні проговорюють текст вголос, переставляючи пальці рук): «Тихий океан займає  частину усієї земної поверхні, і є найбільшим, найглибшим та найтеплішим. Він омиває береги всіх материків, крім Африки. В його складі – 25 морів »

 

Вчитель хімії:

Поширення води в природі

Розповідь вчителя з використанням інформації на слайдах

(Слайди 31, 32, 33)

 

г) Лінгвістичний етап

Вчитель географії:

1) Робота з контурною картою

(Слайд 34)

Позначити на контурній карті: Східнотихоокеанське підняття, Південнотихоокеанське підняття, Південну улоговину, Східну улоговину, улоговину Белінсгаузена, Маріанський жолоб.

 

Вчитель хімії:

2)    Складання сенканів про воду

(Слайд 35)

Вчитель географії:

3)    Вправа «Капітошка»

(Слайд 36)

№

Питання

зелений

червоний

жовтий

1

Яку частину земної поверхні займає Тихий океан

2

Найпотужніша течія Тихого океану

Течія Західних вітрів

Куросіо

Каліфорнійська течія

3

Найглибше місце Тихого океану

Філіппінський жолоб

Алеутський жолоб

Маріанський жолоб

4

Береги якого материка не омиває Тихий океан

Африка

Євразія

Австралія

5

У скількох станах вода перебуває у природі

В одному стані

В двох станах

В трьох станах

6

Яка густина води

1

2

3

7

Який зв’язок існує між молекулами води

Ковалентний

Водневий

Металічний

8

При замерзанні вода…

виділяє тепло і зігріває навколишнє повітря

поглинає тепло і зігріває  навколишнє повітря

виділяє тепло і охолоджує  навколишнє повітря

Необхідно розв’язати тестові завдання, а потім розфарбувати малюнок Капітошки, на якому кожній цифрі відповідає один із кольорів (зелений, червоний або жовтий). Відповідями учнів є розфарбовані бульбашки Капітошки

V. Підсумок уроку

1. Рефлексія, пов’язана з прийомом «очікування»

- Діти, чи справдилися ваші очікування? Якщо ви вважаєте, що так, то візьміть квіточку того кольору, який подобається, і оберіть смайлик, який відповідає вашому настрою. Зобразьте його на квіточці і  прикрасьте ними наш чарівний острів. Краплинки роси, які ви подарували острову на початку уроку зробили свою добру справу, напоїли все живе на ньому і острів наповнився життям

2.Відповіді на запитання:

- що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

- яку будову має молекула води?

- в яких кліматичних поясах розташований Тихий океан?

3.Прийом «Беру з собою в дорогу життя»

Продовжити речення: «З сьогоднішнього уроку візьму в подальшу дорогу життя……»

VI.   Домашнє завдання

(Слайд 37)

Хімія:

    1. Опрацювати інформацію про воду з додаткового матеріалу до уроку.

    2. Написати твір-мініатюру «Вода-чарівниця».

Географія:

1.     Опрацювати §57.

2.     Виконати завдання на контурній карті (практична робота № 12, стор.222).

 

Вчитель хімії: На цьому наш урок закінчено.

(Слайд 38)

Вчителі (разом): Молодці ті, хто знає все про Тихий океан і воду!!!

 

Методичний коментар до уроку

 На ноосферному бінарному уроці з географії та хімії на тему «Вода, її склад та фізичні властивості. Географічне положення, рельєф дна та клімат Тихого океану. Поширеність води у природі», проведеному в 7 класі, об’єктом вивчення була вода, яка розглядалася як цілісне поняття з хімічної та географічної точок зору.

На етапі гармонізації простору урок розпочався з поетичного вітання про воду, як «джерело життя» на нашій планеті.

Під час проведення етапу актуалізації опорних знань діти висловили свої очікування від уроку, записавши їх на краплинках роси, наповнивши символічний острів вологою. Тим самим зближуючись з природою в єдине ціле.

Вивчення нового матеріалу було розпочато з сенсорно-моторного етапу ноосферного уроку, а саме з релаксації – найважливішого складового процесу навчання, під час якого діти, знаходячись в стані творчого пошуку, познайомилися з основними відомостями  про Тихий океан як найбільший водний об’єкт планети.

Логічним продовженням сенсорно-моторного етапу був символьний етап, під час якого через формування мислеобразу( замалювання образону та накладання на нього навчального матеріалу) кожен учень  індивідуально запам’ятовував новий  матеріал. Порівнюючи образони, учні проаналізували їх зміст та нанесли на них інформацію, яка була відсутньою на їхніх образонах і зафіксували її.

На логічному етапі вода, як ключове поняття на уроці, як мислеобраз, конкретизувалося і доповнювалося. Вчитель хімії познайомив учнів зі складом молекули води та її фізичними властивостями, було звернуто увагу на особливі, унікальні властивості води на планеті. Окрема увага приділилася поширенню води в природі та її вмісту в організмі людини.

Вчитель  географії ознайомила учнів з географічним положенням, рельєфом дна Тихого океану, історією його відкриття та освоєння. На прикладі вод Тихого океану вдало було пояснено кругообіг води в природі. Під час викладення нового матеріалу було використано дуже багато наочності. Це допомагало відтворити нові знання через відчуття, сприяло образному, творчому мисленню.

На лінгвістичному етапі - етапі повторення та закріплення отриманих знань, учням було запропоновано роботу з контурною картою, складання сенканів про воду та самостійну роботу (вправа «Капітошка»). Завдання на контурній карті ще раз закріпили інформацію про місце розташування головних географічних об’єктів у Тихому океані. Складаючи сенкан про воду учні систематизували знання про властивості води. А самостійна робота, в якій потрібно було розв’язати тестові завдання, проводилася з використанням кольорів. Необхідно було розфарбувати бульбашки Капітошки, на якому кожній цифрі відповідає один із кольорів (зелений, червоний або жовтий) – відповіді на запитання.

Підсумок уроку був проведений рефлексією, пов’язаною з прийомом  «очікування». Обравши квіточку відповідного кольору, яка сподобалася дітям, і обравши смайлик, який відповідав їх настрою, вони такою квіткою прикрасили символічний острів очікувань. Краплинки роси, які діти подарували острову на початку уроку, зробили свою добру справу, напоїли все живе на ньому і острів наповнився життям.  Цим ще раз було підкреслено важливу роль води на нашій планеті.

Таким чином, для вирішення завдань уроку структура вибрана була правильно: раціонально розподілений час, відведений на всі етапи уроку, були логічні зв’язки між всіма етапами уроку. На уроці панувала атмосфера творчості, доброзичливості. Були задіяні інтелектуальні, психічні, моторні, сенсорні можливості учнів, що дозволили цікавими засобами сконцентрувати їх увагу на темі уроку та реалізувати мету. Вчителі працювали як єдине ціле, постійно доповнюючи один одного.

Нову навчальну інформацію, отриману на цьому уроці, було перевірено на наступних, звичайних, уроках хімії та географії. Учні показали дуже гарні результати (високий та достатній рівень знань). За результатами анкетування всі, 100% учнів, в цьому класі, надають перевагу ноосферним бінарним урокам. З них 40% пояснили це тим, що подобається отримувати нову інформацію одночасно з двох шкільних предметів,  а 60% учнів зазначили, що на ноосферних бінарних уроках  їм комфортно і цікаво працювати.

Висновки

Ноосферні бінарні уроки забезпечують більш цілісне, міцне сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу одночасно з двох навчальних предметів, сприяють  розвитку цілісного  гармонійного  мислення учнів.

І вчителі , й учні налаштовані на тривалий зв’язок і взаємодію один з одним, краще пізнають один одного,зростає увага і зацікавленість  учнів.

Бінарні уроки за біоадекватною методикою подобаються дітям, адже вони зближають їх з природним навколишнім середовищем, мотивують цілісне сприйняття Світу.

Література

1.       Герасименко І.С. З досвіду застосування міжпредметних зв’язків під час вивчення хімії. Науково-методичний журнал «Хімія» - Харків: Видавнича група  „ Основа”, №10(214), 2010.

2.       Джерело педагогічних інновацій. До 150-річчя від дня народження В.І. Вернадського: Науково-методичний журнал. - Випуск № 2 (6). – Х:Харківська академія неперервної освіти, 2014.- 212с.

3.       Задорожний К.М. Активні форми та методи навчання хімії. Бібліотека журналу «Хімія». Харків: Видавнича група  „ Основа”, випуск 12(72)

4.       Задорожний К.М. Сучасні методики викладання хімії в школі. Бібліотека журналу «Хімія». Харків: Видавнича група  „ Основа”, випуск 12(84)

5.       Левченко Т.П., Левченко С.П.  Бінарні уроки. Мета, результати та особливості. Науково-методичний журнал «Математика в школах України» - Харків: Видавнича група  „Основа”, №8(344), 2012.